Виховна робота

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА-ПОДОРОЖ «ПОЛЕ ЧУДЕС».

 «НОВОРІЧНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ В УКРАЇНІ»

Мета: розширити знання учнів про давні традиції українського народу зустрічати новорічні свята; довести до свідомості дітей велич у красу народних звичаїв, викликати бажання дотримуватись їх; розвивати пізнавальні здібності учнів; виховувати повагу до культурних цінностей минулих поколінь, любов до рідної землі.

Обладнання: барабан; табло з літерами; призи; на дошці – малюнок ялинки й окремо – іграшок; бандероль; музичні народні інструменти (трикутник, ложки, бубон); атрибути колядників; пшениця.

ХІД ЗАХОДУ

Святково прикрашений клас.

Учитель. Доброго дня, діти! Сьогодні у нас незвичайна виховна година: ми будемо подорожувати новорічними святами, зустрічатися з цікавими людьми, які проведуть з вами гру «Поле чудес». В бандеролі, яка нещодавно надійшла до нашого класу, вказані умови участі у цій грі: «Щоб стати гравцем, треба прикрасити ялинку іграшками з правильними відповідями. Питання додаються. У грі братимуть участь 9 гравців (по 3 у кожному турі)».

Питання

1. Як називається вечір напередодні Різдва? (Святвечір)

2. Скільки страв повинна приготувати господиня на Святвечір? (Дванадцять)

3. Як називається в Україні давній звичай зимових обходів із використанням величально-вітальних пісень? (Колядування)

4. Як називається популярний пересувний ляльковий театр, з яким виступали на ярмарках, міських та сільських майданчиках? (Вертеп)

5. Як по-іншому називається свято старого Нового року? (Василя)

6. Як називається обрядовий хліб, який використовується під час усіх Новорічних свят? (Калач)

7. Як називається традиційний атрибут різдвяного обряду колядування? (Зірка)

8. Як називається новорічний звичай, коли у перший день Нового року дорослі й діти, переважно чоловічої статі, ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібні зерна і бажаючи господарям щастя і здоров’я, щедрого врожаю? (Посипання)

Учитель. Гравці визначені, тепер ми можемо подорожувати. Давайте оберемо транспорт для пересування. Нехай це будуть сани, у які запряжена трійка коней-красенів. Рушаймо!

Переїжджають діти зі свята до свята під молодію пісні «Три белых коня», імітуючи цокіт копит.

Ø І тур

До класу заходять колядники, 4-5 учнів старших класів, із осяйною зіркою та вертепом у руках, сповіщаючи радісну новину : «Діва Марія народила сина».

Колядники ( по черзі). Доброго дня вашій хаті! Діти, а ви знаєте, хто ми? (Відповіді дітей.) А коли нас можна зустріти? (Відповіді дітей.)  Так, уночі з 6 на 7 січня на Святвечір. За давніми переказами, цього дня (а саме вночі) у містечку Віфлеєм Пречиста Діва Марія народила Ісуса Христа – Божого Сина. До святої вечері сідали тоді, коли на небі з’являлася перша зірка, яка колись засвітилася над Віфлеємським вертепом (печерою). Святий вечір – основна частина святкування Різдва Христова. До нього готувались особливо: варили кутю (пшенична каша з медом і маком), вивчали колядки (стародавні різдвяні пісні).

На святковому столі, крім свічки, обов’язковим є калач – білий хліб. Далі споживають 12 пісних страв на честь 12 апостолів. Наш народ вірить, що на Святвечір усі померлі предки приходять знову на землю, ідуть до хат своїх родичів. І разом з ними їдять святу страву – кутю, про яку ми вже зазначили у своїй розповіді. Кожен, хто їсть кутю, з’їдає кілька ложок, а тоді кладе ложку у свою миску, щоб дати змогу поїсти померлим родичам. Це дуже гарний звичай, якого немає в жодного народу. Так мовби підтримується зв’язок між різними поколіннями.

Так уже повелося, що в переддень Різдвяних свят кожен намагається вчасно повернутися до своєї родини, бо казали: «Хто одіб’ється від сім’ї, той цілий рік блукатиме». Сільська родина до святої вечері. Господар урочисто вносить сніп і ставить його на покуті під святими образами – на врожай і достаток.

-         Наше запитання: як називається цей сніп?

Д

І

Д

У

Х

Перший фіналіст отримує приз від колядників.

Учитель. Дякуємо за цікаву розповідь і питання. Але мої учні знають, що з обрядом колядування пов’язане водіння Кози, і зараз покажуть це дійство.

Гурт дітей в українських костюмах, серед яких є Звіздар, Коза, Міхоноша, виконує обрядовий танок «Коза» з музичним супроводом. Решта дітей, пританцьовуючи, грають на трикутниках, ложках, бубоні.

Оскільки всі діти рухаються, інсценізацію також використовують як фізкультхвилинку.

Ø  ІІ тур

Учитель (до дітей). Молодці! Але нам треба рушати далі. На сани не будемо сідати, тому що через декілька годин ми потрапимо, на яке після Святвечора свято?

Діти. Різдво Христове.

Колядники (по черзі). Так, діти, 7 січня – Різдво Христове. Римський цар Август наказав зробити перепис іудеїв. У зв’язку із цим люди мали приходити у ті місцевості, звідки походили їхні предки. Пішов і Йосиф із Галілеї в місто Віфлеєм, щоб записатися з Марією. Вони не змогли знайти місця на ночівлю, бо тоді там зійшлося дуже багато людей. Вони заночували за містом у печері (вертепі). Там уночі народився Ісус Христос, Божий син, Спаситель світу. Недалеко від того вертепу пастухи стерегли свої стада.

-           І наше друге запитання: хто з’явився їм і сказав: «Не бійтеся, бо я звіщаю вам велику радість. Сьогодні народився Спаситель, він же Христос Господь. І ось вам знак: знайдете Дитя сповите, яке лежатиме в яслах»?

Я

Н

Г

О

Л

Другий фіналіст отримує приз від колядників.

Ø ІІІ тур

Учитель. (дякуючи колядникам, звертається до дітей). А ми рушаємо далі!

До класу заходять щедрувальниці, 4-5 учениць старших класів, співаючи «Щедрик, щедрик, щедрівочка».

Щедрувальниці (по черзі). Доброго дня, діти!а ви знаєте щедрівки? (Учні класу співають щедрівки.) А коли співають щедрівки? (Відповіді дітей.) Так, з 13 на 14 січня – Щедрий вечір, який йде напередодні старого Нового року. Тоді варили щедру кутю, увечері дівчатка поодинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати. Сьогодні мало хто знає про щедрувальницькі звичаї. Їх нерідко плутають із колядками або з посівальники. Ще була окрема передноворічна дія, у якій брали участь лише дівчатка. Обходячи оселі, вони защедрували, тобто співали величальні тексти господарям, а ті, в свою чергу, обдаровували їх гостинцями.

      Ще напередодні старого Нового року юнаки і дівчата збиралися у ватаги, одягали чудернацькі маски. Найдотепнішого хлопця переодягали у дівчинку Меланку, і починалося веселе дійство. Знову водили «козу», волохатих «ведмедів», проганяли «чортів»…, як і у Святвечір.

-       Наше запитання: як називалися традиційні учасники народних свят і обрядів, що змінювали свій зовнішній вигляд за допомогою незвичайного одягу або масок?

Р

Я

Д

Ж

Е

Н

І

Третій фіналіст отримує приз від щедрувальниць.

Ø Фінальна гра

Учитель (дякуючи щедрувальницям, звертається до дітей). А ми рушаємо далі!

До класу заходять посівальники, 4-5 учнів старших класів, посіваючи пшеницею, вони співають засівальну.

Посівальники (по черзі). Добрий день, діти! Ми прийшли, щоб привітати вас зі старим Новим роком, який ще називають святом Василя Великого. Новий рік – це свято для всіх нас і кожного зокрема. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажаннями одне одному щастя, здоров’я, блакитного неба над оселею, достатків і злагоди в родині.

Як тільки наставав досвіток старого Нового року 14 січня, сільські оселі оббігали посівальники. Якщо напередодні господарями щедрувань були дівчатка, то тепер таким правом користувалися лише хлопчики. Кожен намагався якомога раніше засіяти сусіда, щоб  отримати подарунок.

- Наше запитання: кого першого починали засівати?

Х

Р

Е

Щ

Е

Н

И

Х

Переможець фіналу отримує приз від посівальників.

Ø Супергра

Учитель (дякуючи посівальникам, звертається до дітей). А зараз ми повертаємося додому. Там ми перевіримо, що ви знаєте про завершальне різдвяно-новорічне свято Водохреща, яке пов’язане з хрещенням Христа на Йордані.

Продовжую розповідь про свято Водохреща. Перед Водохрещем 18 січня господиня готувала третю й останню кутю. Називалась вона «голодною» від того, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли, себто не їли.

Здебільшого на Водохреща майже завжди сильні морози. Щоб задобрити мороз, як його закликали?

Діти. Морозе, Морозе, йди до нас кутю їсти.

А господар виходив на вулицю і кликав:

- Морозе, морозе, йди до нас вечеряти, та не морозь наших коней, биків, курей, свиней, жита та пшениці.

Учитель. А як проганяли кутю?

Діти. Парубки брали макогони, виходили на вулицю і стукаючи ними у ворота і тини, кричали: «Геть, кутя, з покуття, а ти узвар, іди на базар».

Учитель. Зранку в День Водохреща (19 січня за новим стилем) чоловіки йшли до річки чи ставка, вирубували з льоду хреста «Йордан» і ставили його поруч з ополонкою. Чим його обливали, щоб він сяяв на сонечку?

Діти. Обливали буряковим квасом.

Учитель. Після служби в церквах, люди на чолі зі священиком, з іконами, корогвами йшли церковним ходом до річки.

Виголосивши молитву, священик освячував воду в ополонці, занурюючи туди срібного хреста.

У повітря випускали кілька пар голубів, зчиняли стрілянину з холостих набоїв. Дехто з чоловіків, скинувши кожуха, стрибали в ополонку. Люди набирали свяченої води, як можна більше. Прийшовши додому, господар бризкав подвір’я, стайню, тварин, птицю, а тоді все в хаті і страву на столі. Сім’я сідала до столу, випивши свяченої водички.

На Водохреща стежили за погодою, бо з цими святами пов’язані народні прикмети? Які саме?

Діти

·        Лапатий сніг іде – на врожай.

·        Якщо зоряна ніч – уродять горіхи й ягоди.

·        Коли на Водохреща з’явився новий місяць – бути повені.

Учитель. Правильно. Ще після Водохреща слабшали морози, і в народі казали: «Трійця не трійця, а вже минули Водохрещі».

- Якщо наш переможець захоче зіграти в супергру, я запитую: як іноді називають святого Водохреща?

В

О

Д

О

Щ

І

Переможець супергри отримує від учителя подарунок.

Учитель

Ось і прийшли до вас

Три празники в гості.

Що перший же празник –

Святеє Рождество,

А другий же празник –

Святого Василя,

А третій же празник –

Свято Водохреща…

 - Нині настав благословенний час відродження духовної культури українського народу. Колядки, щедрівки, засів альні пісні повернулися до нас. Вивчайте їх, і ви станете колядниками, що приносять людям добру звістку, щастя, радість.

Тема: У світі казки чарівної

Мета: Розвивати пам'ять, увагу, мислення, рухливість;        

Дорогі діти, шановні гості. Сьогодні у нас незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки. «Забута казка-це золоте намисто, яке впало на морське дно», - кажуть старі люди. Казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Перегортаючи сторінки улюблених казок, ви розумієте, що казки-то наші великі вчителі, які спочатку виховують, а потім розважають.

1 учень:  Існує книг багато на землі,

Вони цікаві, мудрі та повчальні.

Та кожен з нас, дорослий чи малий,

 Всяк казочку читати полюбляє

2 учень:  Казка - це світ чарівний та незвичний,

           Казка - це диво, сповнене краси.

           Поринуть в казку, це ж бо так цікаво.

           Це справді свято, радість для душі.

З учень:  У казці звірі мову мають,

Дерева розмовляють, мов живі.

Добро і правда завжди зло долають, Тому і люблять казку діти всі.

4 учень:  Мудра казко, казко-чарівнице.

           Ти даруєш ласку, вчиш ростить пшеницю

           Поведи нас за собою

           В світ прекрасний і чудовий

5 учень: Казочко, казочко, ти приходь до нас,

          Завітай любесенько у 1 клас.

6    учень:  В країну казок підемо я і ти,

У казці всім цікаво побувати.

Там вірних друзів можемо знайти,

І з ними хочемо потанцювати.

7    учень: Сьогодні ми казку сюди запросили,

Щоб бачити казочку, слухать гуртом,

 А казка в завії десь там заблудила. Давайте її погукаєм разом

Казко, казко, приходь до нас

 

Казка: Вітаю вас, дорослі і малі

Від всіх казок низенький вам уклін.

Я - казка мудра.

 Хочу вам сказати.

Що кожен з вас повинен знати,

 Бо, кажуть, казка вчить на світі жити

Та правду й волю завжди боронити.

-                  Дякую, що ви запросили мене на свято. Я прийшла до вас не сама, а із своїми друзями казковими героями. Ми підготували для вас виставу . Щоб потрапити на неї, ви повинні доказати, що любите і знаєте казки.

-                  Я читатиму уривки з казок, а ви будете відгадувати назву казки.

-                  Готові?

Вікторина «З якої казки ?»

1.             «Баба діда за сорочку, дочка бабу за торочку...»(«Ріпка»)

2.             «Я не пила, я й не їла: тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку та вхопила водиці крапельку...» («Коза-дереза»)

3.             «А мишка бігла, хвостиком зачепила, яєчко покотилося, впало та й розбилося.» («Курочка Ряба»)

4.             «Уліз ведмідь - семеро стало...» («Рукавичка»)

5.             «Призволяйся, Журавлику, призволяйся, лебедику...»(Лисичка та Журавель)

6.             «Котику-братику, несе мене Лиска

               По каменю-мосту на своєму хвосту,

Порятуй мене!» («Казка про Котика і Півника»)

 Баба-Яга-

    Я  Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!

-                 Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється. Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися в стороні, бо дуже-дуже люблю казки, особливо казочку про отого кругленького, рум'яненького, смачненького... та ж про того, хто від баби утік... Як же його звуть?

-                 От і гарно, от і чудово! Я ж думала, що ви нічого не знаєте... А читати вмієте? А писати? А малювати?

-                 Якщо так, то проведемо маленький конкурс «Намалюй Колобка». Для цього мені потрібно вибрати трьох учасників.

-        Раз, два, три, Колобка малюєш ти!

(Учасники із заплющеними очима малюють Колобка. Баба-Яга забирає малюнки і роздивляється їх.)

 А й справді вмієте малювати Заходить Червона Шапочка з кошиком в руках.

Співає.

Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежинці бігти, тупати й стрибать,

 То напевне, то напевне, то звичайно, то звичайно,

Безперечно таким чином можна в школу завітать

А-а- там навчаються читати,

А-а і писати й рахувати,

А- а-там цікаво всім завжди. –

 Привіт усім! Я дуже рада, що ви запросили мене на свято. Але крім вітання я принесла вам маленьке завдання. У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви говоритимете, у якій казці вона зустрічається.

Вікторина « Чарівний кошик»

1.          Бинт (Айболит)

2.          Яйце (Курочка Ряба)

3.          Горошина (Котигорошко)

4.          Ключ (Золотий ключик)

5.          Тарілка (Лисичка та Журавель)

6.          Солома (Солом'яний бичок)

7.          Пір'я (Кривенька качечка)

Вихователь:

Прийшла, нарешті довгождана мить
Герої казки нас усіх вітають
Чарівна музика тихесенько звучить,
 І казка перед нами оживає

Інсценізація казки «Колосок»

Жили собі двоє мишенят - Круть та Верть, і півник Голосисте Горлечко. Мишенята було тільки й знають, що танцюють да співають. А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить, та й до роботи береться.

От якось підмітав півник на дворі та й знайшов пшеничний колосок.

Круть, Верть, - гукнув півник,- а гляньте, що я знайшов.

Прибігли мишенята та й кажуть:

-Коли б це його обмолотити

- А хто молотитиме?-пжає півник.

Не я! не я !- одказують мишенята.

-                 Я обмолочу, - каже півник. І взявся до роботи.

-                 А мишенята й далі граються.

-                 Обмолотив півник колосок, та й знов гукає:

-                 Гей, Круть, Верть! Дивіться скільки зерна!

-                 Прибігли мишенята:

-                 - Треба зерно до млина віднести та борошна намолотити.

-                 А потім тісто замісити та пироги спекти.

-  -А хто це буде робити ? - питає півник.

-        - Не я! Не я ! - гукають мишенята.

-                 Подумав півник і каже:

-                 - Доведеться мені, мабуть.

-                 А мишенята тим часом скачуть, граються собі.

-                 Аж ось і спеклися пиріжки, вийняв півник пиріжки.

-                 А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.

-        - Ох. І зголоднів же я! А який я голодний! - кажуть мишенята.

-                 А півник каже: Стривайте, ви мені поперше скажіть, хто знайшов колосок та хто його обмолотив?

-        - Ти, кажуть мишенята.

-  -А хто тісто місив, піч топив, пиріжки пік?

-        - Ти, - вже зовсім тихесенько кажуть мишенята.

-  -А ви що робили ? Хто ж таких лінюхів пиріжками пригощатиме буде?

Казка: Ось і настав час нам прощатися, і повертатися до своєї казкової країни. А ввечері, коли ви будете лягати спати, ми знову зустрінемося.

 Вихователь: Діти, давайте дружно попрощаємося із нашими казковими героями і в дарунок заспіваємо їм пісеньку.

Звучить пісня « Мої казки»